Подбор кредитов:
Голова Ощадбанку: три роки тому банк нагадував IT-звіринець
Інтерв’ю Андрія Пишного, про цифрову революцію, яку вдалося втілити в державному банку за три роки.
У 2014 році Андрій Пишний повернувся до державного Ощадбанку в якості голови правління. І одразу заявив, що таки втілить цифрову реформу у банку, на якій наполягав ще за десять років до Євромайдану.
НВ Бізнес зустрівся із банкіром, щоб з’ясувати, наскільки осучаснили державний банк та яких сервісів очікувати у найближчому майбутньому мільйонам клієнтів по всій Україні.
- Ощадбанк анонсував створення єдиної ІТ-системи. Розкажіть про цю велику цифрову реформу?
- Цей проект триває останні три роки. Увесь цей час ми готувалися до централізації ІТ-системи. Це наш ключовий напрямок, який передбачає, зокрема, впровадження проекту UnitedData, що базуюється на новій технології автоматизованої банківської системи (АБС) Мульті-МФО.
Щоб розуміти яку колосальну реформу ми проводимо, потрібно розуміти чим був банк тоді, у 2014-му. Три роки тому Ощадбанк представляв собою 26 АБС. Кожна ІТ-служба підпорядковувалася керівнику регіонального управління, і це по суті означало, що існувало 26 окремих банків всередині Ощадбанку.
Більшість відділень у сільській місцевості не мали жодних каналів зв'язку. Щоб операції тієї чи іншої філії, яка розтащована у віддаленому районі, врахувати у балансі банку, треба було взяти дискетку і приїхати у відділення, де є відповідний канал зв'язку.
- Все настільки погано було?
- Розповім вам історію. У березні 2014 року, на наступний день після свого призначення, я написав листа, де намагався працівникам банку представитися, розказати, чим буду займатися, з чим вони будуть мати справу, сказати якісь правильні слова. Написав. Чекаю, а зворотної реакції нема. Ну, хтось же із 36 тисяч працівників повинен мені сказати «привіт». Ні, тиша. А виявляється, департамент інформаційних технологій банку через цей лист опинився у колапсі. Вони 4 дні розсилали моє повідомлення, бо у нас було 12 типів поштових систем у банку. Тепер уявляєте, який у нас тут ІТ-звіринець був?
В Ощадбанку було 500 різних МФО, деякі відділення банку відчували себе самодостатніми районними банками
- Ви працювали у цьому банку раніше, зокрема, були куратором департаменту інформаційних технологій, тож чому все настільки було заплутаним?
- Як перший заступник, я був куратором ІТ з 2003-го. Власне, в цей період і було започатковано перші проекти з централізації систем управління. В Ощадбанку було 500 різних МФО і 26 АБС чотирьох різних типів. Тоді, сказавши про необхідність централізації ІТ-системи, я отримав такий досвід внутрішнього спротиву! Кожен керівник регіонального управління вважав, що він є керівником окремо взятого банку. Деякі відділення банку відчували себе цілком самодостатніми районними банками. І коли починаєш централізувати таку систему управління, отримуєш внутрішній саботаж – починаються обговорення доцільності і функціональності запропонованих...
- Чим мотивований такий спротив?
- Бо ніхто не хоче втрачати важелі впливу. Централізація – це уніфіковані підходи до бізнес-процесу. Одні й ті самі тарифи, одна й та сама договірна база, одні й ті самі плани, одні й ті самі аналітичні форми управлінської звітності. Це також зворотний зв'язок, причому в режимі онлайн. В банку завжди працювала контрольно-ревізійна служба, але для того, щоб вона виявила невідповідності, її потрібно було зібрати і раз на півроку, в кращому разі, відрядити перевіряти якесь відділення. А коли ти централізуєш всі процеси – це можливість вибудувати ефективну систему мотивації, контролю, фінансового моніторингу.
- Тобто така регіональна система сприяла розвитку корупційних схем?
- Мова не стільки про корупцію, скільки про неефективність. Коли я сюди в 2014 році повернувся, окрім відсутності можливості написати листа колегам, виявив 800 терміналів самообслуговування. Вони є скрізь, використовуються, наприклад, для поповнення мобільного рахунку. І в Ощадному банку, виявляється, вони так само були, але були у коробках. І, можливо, мета була саме придбати, а не використовувати.
Проте, це був дуже серйозний бізнес-актив, який ми, провівши відповідну технічну роботу, запустили у повномасштабну експлуатацію за 4 місяці. Зараз в Ощадбанку вже 2,5 тисячі терміналів, а до кінця року, сподіваюся, буде 4 тисячі.
800 терміналів самообслуговування лежали у коробках. Можливо, мета була саме придбати, а не використовувати
- А наскільки дорого вони коштували?
- Термінали, які ми придбали потім, коштували значно дешевше. За деякими позиціями наступні закупівлі на 30-35% були дешевшими, зокрема, за рахунок того, що ми перейшли на прямі контракти. Раніше, щоб придбати 10 банкоматів, банк починав проводити тендер. Тендер завжди відбувається за участі посередників, дилерів. І зазвичай, у рамках тендеру ми отримували далеко не оптимальну ціну. Я поставив завдання вийти безпосередньо на виробників. Так було укладено прямий контракт і зараз напряму купуємо у німців банкомати. Економія приблизно 25%.
При закупівлі POS-терміналів, якими ви користуєтеся у торговельній мережі, вийшли на прямі контракти з французами. Загальна економія 20-30%, а по деяких позиціях була до 40%.
Касова техніка – та сама історія. Визначили технічний стандарт, вийшли за ним безпосередньо на виробника – японську компанію і уклали контракт. Економія на контракті у загальній сумі з того, що ми планували витратити, якби проводили тендер на території України, майже 250 тисяч євро.
Одночасно, банк став активним учасником проведення торгів на електронному майданчику ProZorro. Загалом за півтора року ми провели у цій системі закупівель не менше 1000 тендерів. Станом на кінець 2016 року економія становила близько 50 млн грн.
І щоб закрити питання закупівель, зараз у банку масштабні закупівлі супроводжуються компанією PricewaterhouseCoopers: це і підготовка тендерної документації, й оголошення і проведення тендерної процедури, й укладання контракту.
Раніше, ви могли обслуговуватися виключно у тому відділенні Ощадбанку, в якому у вас відкритий рахунок
- Ощадбанк переводить свої відділення у різних регіонах на єдиний МФО. На банківському ринку це тренд, усі фінустанови централізовують обслуговування своїх клієнтів. Чому це важливо зробити?
- Нам потрібно звести всю клієнтську інформацію в єдиному просторі, щоб мати можливість здійснювати поглиблену аналітику, виявляти потреби клієнта та надавати йому актуальні пропозиції. А головне – клієнт повинен отримати можливість обслуговуватися за всіма своїми продуктами – кредитами, депозитами, картками – у будь-якому відділенні Ощадбанку, не залежно від того, де в нього відкритий рахунок. Це саме той рівень обслуговування, якого ми прагнемо.
- А раніше, це викликало проблеми?
- Раніше, будучи клієнтом Ощадбанку, ви могли обслуговуватися виключно у тому відділенні, в якому у вас відкритий рахунок.
- В принципі, мова йде про давно буденну для багатьох комерційних банків річ. У них термінали не знаходилися у коробках три роки тому. У чому ж новизна цифрової реформи Ощаду?
- Якщо говорити про інновації, то цим проектом ми не робимо нічого, чого не повинно бути у нормально функціонуючому банку. Складність полягає у масштабі, у глибині тих змін, які відбуваються. Банк перебуває не лише в стадії трансформації банківських систем, він займається побудовою нової бізнес-моделі. Важко сказати, який з процесів банку зараз не модернізується. Загальний портфель проектів банку становив станом на 2015 рік, коли ми почали реалізацію стратегії, 130 проектів. З них станом на тепер завершено 80. Ключові проекти, такі, як UnitedData, будуть завершені до кінця цього року.
Банківське бізнес-середовище змінюється, продуктова лінійка розвивається, конкуренція загострюється. Якби ми не зробили цю трансформацію, банк не мав би жодного шансу і перспективи. Це як необхідна, так і обов'язкова умова для того, щоб Ощадбанк забезпечив собі бізнес-перспективу.
У 2015 році клієнти мобільного банкінгу - 200 тис. На сьогодні – 1,75 млн клієнтів
- Тобто без цього банк би просто не встояв у недалекій перспективі?
- Мова йде про масштабування бізнесу і про підвищення ефективності усіх процесів. Наприклад, власний процесинг дав банку можливість побудувати абсолютно конкурентноздатну систему інтернет-банкінгу. Чи потрібно було це? У 2014 році кількість платежів, які обслуговує каса – 80%, і лише 20% платежів здійснюється віддаленими каналами Ощадбанку. 2016 рік – 50% платежів здійснюється через дистанційні канали.
Наш процесинг кожного року проходить сертифікаційний аудит щодо відповідності вимогам стандарту PCI DSS, що дало нам можливість залучити на обслуговування таких клієнтів, як McDonalds, Ашан, тому що вони дуже прискіпливо ставляться до дотримання вимог щодо безпеки систем, які експлуатуються їхніми партнерами.
У 2015 році кількість клієнтів нашого мобільного банкінгу була десь на рівні 200 тис. На кінець минулого року кількість користувачів Ощад 24/7 сягає 1,2 млн, а станом на сьогодні – 1,75 млн клієнтів.
- Тобто росте у геометричній прогресії?
- Ми вже другий банк за кількістю користувачів веб- і мобільного банкінгу. І це при тому, що ми в цьому ринку присутні, скільки?
- Два роки.
- Чи працює ця інноваційна платформа? Працює. Чи є за цим перспектива? Є. До кінця 2017 року 2,2 млн користувачів повинні бути в Ощад 24/7.
- То коли обженете Приват?
- Це непросте завдання. Відповім так: складні завдання виконуємо одразу, неможливі – згодом. Приват цей бізнес будував системно останні 15 років. Зараз у них 6 млн користувачів. Але і за функціональністю, і за рівнем безпеки, і за зручністю наша система мало чим поступається. У нашому додатку не можна замовити піцу, не можливо викликати таксі, або візит до перукарні. Але можна зробити будь-який переказ, безкоштовно оплатити комунальні послуги, відкрити депозит, здійснити погашення кредитних зобов'язань. Він є абсолютно функціональним і самодостатнім з точки зору послуг, за якими зазвичай приходять до банківської установи. Депозит можна відкрити у мобільному додатку, не треба ходити у відділення.
- Це якщо ви вже є клієнтом банку, бо у нас не працює віддалена ідентифікація клієнта.
- Звісно. Сходити один раз все ж таки треба. Але ви чули про BankІD? Система зараз називається Єдина національна система дистанційної ідентифікації фізичних осіб. Це означає, що ви, як клієнт банку, можете ідентифікувати себе для проведення комунікації з адміністрацією президента, Мінфіном, Державним земельним кадастром, Мін'юстом, МВС. Ця система зараз впроваджується Нацбанком. А хто НБУ передав цю розробку? Ощадний банк це зробив разом з UNITY-BARS: розробив, відтестував, презентував і передав НБУ.
Київ – це п'ята столиця в світі, в якій можна скористатися безконтактною карткою для того, щоб оплатити метро. Ощадний банк цей проект реалізував спільно з компанією MasterCard.
Якщо з дитиною підете до зоопарку і маєте безконтактну картку – один дотик і ви проходите, і не треба стояти в касі. Фунікулер, паркінг у ВДНГ, муніципальна картка. Ви чули про єдине пенсійне посвідчення, яке поєднує в собі платіжну картку і пенсійне посвідчення? Таких карток вже сьогодні емітовано понад 400 тисяч.
Другий рік поспіль Ощадний банк визнано провідним банком у номінації зарплатних проектів. Нам часто закидають про те, що ми обслуговуємо переважно державний сектор. Але 50% наших зарплатних проектів – це саме комерційне середовище.
Це все – це і є наша цифрова реформа. Цей банк зробив за два роки просто колосальний прорив. І без модернізації систем, про які ми сьогодні кажемо, нічого б не було.
- Які проекти від вас ще чекати найближчим часом, у контексті діджиталізації?
- По-перше, ми будемо розвивати нашу мобільну платформу. Технологія NFC дає можливість проводити розрахунки за допомогою телефону. Вам картка вже не потрібна.
- Мені ще потрібна, бо у мене iPhone.
- Так, на жаль, технологія поки працює тільки з Android. Але, в цілому, кожні три місяці у нас буде якась реновація мобільної платформи.
Я дуже вірю в розвиток муніципальної картки. Технологія дає можливість муніципалітету вибудувати зовсім іншу якість комунікацій між громадянами і міською владою. У нас картка львів'янина дає можливість вести всю соціальну інформацію, забезпечувати пільгове обслуговування ветеранів АТО, навіть дає можливість надіслати запит до муніципалітету, не відвідуючи саму раду. Але тут потрібно ще, щоб з боку самих муніципалітетів була ініціатива.
За два роки Ощадбанк має наростити клієнтів сегменту МСБ з 90 до 150 тис. підприємств
- Які новації бізнесу очікувати?
- Згідно зі стратегією розвитку, ми повинні увійти в топ-3 малого і середнього бізнесу до кінця 2018 року – це приблизно 150 тис. підприємств. І кредитний портфель має бути близько 5 млрд грн. А для цього потрібно, щоби був якісний, зрозумілий, прийнятний ринком і клієнтами клієнт-банк, вибудуваний бізнес-процес, гарна продуктова лінійка, вишколений персонал, нові методи роботи. Зараз ми вже маємо близько 90 тис. клієнтів малого і середнього бізнесу.
Тому ми розробили систему дистанційного обслуговування CorpLight, орієнтовану на малий і середній бізнес. Вона дозволяє керувати своїми фінансами навіть за допомогою мобільного додатку, здійснювати платежі, оформлювати овердрафти. Зараз ця система тестується на трьох обласних управліннях і дозволяє виконувати операції тільки в національній валюті. У найближчі кілька місяців вона буде запущена вже в загальнонаціональну експлуатацію та поступово отримає весь сучасний арсенал послуг, якими користуються клієнти МСБ.
- Дедалі частіше банки пропонують своїм клієнтам перелік не банківських послуг. І сьогодні ми маємо санкції проти російського програмного забезпечення для бухгалтерів – програми 1С…
- Останні три роки Ощадбанк перебуває у стані судової війни з РФ. Всі системи банку, орієнтовані на підтримку росіян, це операційний ризик. Ми свідомо протягом трьох років займалися очищенням системи від будь-якого зовнішнього небезпечного впливу. Тому до цього рішення не просто готові, ми вже давно реалізували цю концепцію.
- Якісних українських аналогів програмі 1С:Підприємство, попри роки війни з Росією ми не маємо, а іноземні продукти дуже дорогі для МСБ. У цьому контексті, чи може банк бути помічником для бізнесу, який запропонує свій майданчик, певні рішення підприємцям щодо бухобліку?
- В Україні достатньо талановитих розробників, які раніше не мали змоги вийти на масовий ринок, а відтепер у них з’явиться така можливість і я впевнений, що високоякісні аналоги незабаром з’являться. Ми використовуємо український продукт BARS Millennium, який розробила внутрішня національна компанія Unity-Bars. Ця ж компанія є розробником АБС BARS MMFO, на яку ми саме зараз, при впровадженні проекту UnitedData, змінюємо BARS Millennium.
Щодо клієнтів, то наша система CorpLight матиме, у тому числі, й модуль забезпечення інтеграції з системами бухгалтерського обліку. Тобто будучи нашим клієнтом, ви не просто зможете здійснювати перекази, ви можете вести свій управлінський фінансовий облік, що дає можливість обміну даними з бухгалтерськими системами. До кінця року вона запрацює у повнофункціональному обсязі.
- А як щодо можливості податкового обліку?
- Так, напевно, що можливо буде. При інтеграції CorpLight з системами бухобліку, відповідно, вся необхідна інформація для податкового обліку буде передаватися туди ж. Бажано ще, щоб наша податкова система була адекватно виписана.
Леся Виговська
Обновлено: 25.05.2017
Автор: Простобанк Консалтинг
Источник: http://www.prostobank.ua/spravochniki/banki/id/430